Як виховати маленького джентльмена

19 Січ 2017
information

Чи бувають у вас дні, коли виникає відчуття, що ваш син росте невихованою людиною, яка погано поводиться за столом, доводить до сліз своїх друзів, кричить і вимагає свого? Ну що ж, ви не самотні. Більшість матерів пережили ці досить звичайні, але жахливо незручні моменти, незважаючи на те, що вони не гірше, ніж інші, розуміють важливість виховання шанобливого, відповідального, доброго та впевненого юнака.

Мама п’ятирічного хлопчика розповіла про те, як вона почувала себе, коли в гості до сина прийшов його новий друг: «Син волів за краще грати наодинці, тому коли у присутності гостей я запропонувала йому запросити друга, він почав розмовляти зі мною, повернувшись до мене спиною. Він не захотів поділитися своїм і довів хлопчика до сліз. Що б я не казала, син реагував криком. Я була страшенно збентежена його поведінкою, особливо тому, що він не захотів вибачитись. Нам довелося припинити зустріч. Я попросила вибачення у хлопчика та його мами, але з того часу ми більше не збиралися разом».

Щоб допомогти батькам майбутніх юнаків, пропонуємо десять порад про те, як виховати джентльмена.

1. Перевірте свої очікування. Ураховуйте особливості віку й особистості вашої дитини. На кожному етапі розвитку ваш син повинен дізнаватися трохи більше про манери, наприклад, у віці від 1-го до 3-х років казати «будь ласка» й «дякую», допомагати прибирати зі столу у віці 4–5-ти років. Трирічна дитина поки не може встановлювати повноцінний зоровий контакт (див. порада 4), але в шість років діти вже спроможні зробити це.

При визначенні виховних цілей вам необхідно врахувати особливості особистості вашої дитини. Вибудовуйте уроки з огляду на те, наскільки ваш син сором’язливий, сміливий, товариський, говіркий, допитливий тощо. На дітей не можна тиснути. Будьте уважні до особистості вашого сина на кожному етапі його розвитку.

2. Заохочуйте емпатію. Співчуття є суттєвою особливістю для формування поваги до себе й інших людей. Діти-джентльмени не знущаються над іншими дітьми й мають менше шансів стати об’єктом глузувань. Маленькі джентльмени завжди заступаються за своїх друзів.

Працюйте на перспективу, допомагаючи дитині спочатку розглянути чужу думку, а потім свою власну. По-перше, спитайте в сина, що він відчуває, а потім спитайте, що, на його думку, відчуває інша людина. Це важливий нюанс, який, на жаль, батьки часто втрачають, але саме він буде сприяти бажанням допомогти іншим людям. Читайте разом із сином і ставте запитання на зразок: «Як ти думаєш, що відчуває кролик з оповідання?». Якщо дитина буде ставити себе на місце кролика, вона набуватиме звички думати про інших.

3. Навчіть сина слухати. Щоби знаходити й утримувати друзів, дуже важливо навчитися слухати їх – це стосується всіх вікових груп. Привчіть хлопчиків робити зусилля над собою й уважно слухати інших людей, тому що їхні думки, погляди та ідеї мають велике значення. У суспільстві багато років розвивалася культура зосередженості на собі. Тому жити не тільки для себе – важлива й необхідна майстерність. Коли діти готові вислухати своїх друзів, вони проявляють турботу.

4. Установіть зоровий контакт і посміхайтесь. Навчіть сина входити в кімнату, посміхаючись і встановлюючи з дітьми зоровий контакт. Це також дозволить йому помітити їхні емоції й загальний стан. Якщо в кімнаті самотньо сидить дитина, запропонуйте сину піти й порозмовляти з нею. Поясніть сину значення посмішки, особливо якщо він сором’язливий: посмішка освітлює кімнату, вона спрощує ситуацію й підвищує настрій.

Зоровий контакт передає щирість і чесність, сприяє зближенню між людьми. Він також допомагає розвинути впевненість у собі. Проте погляд прямо в очі може здатися загрозливим. Навчіть дітей дивитись на ніс (особливо це стосується трирічних малюків). Це не так виразно й не так страшно. Більшості хлопчиків смішно, коли їм пропонують дивитися на чийсь ніс, отже, це чудовий спосіб розтопити лід і прищепити важливу соціальну навичку на все життя.

5. «Навіювання» через зір, дотик і слух. Хлопчики часто менш сприйнятливі до слів, ніж дівчатка. Щоб виховати хлопчика-джентльмена й донести до нього ваші намагання, спілкуйтеся з ним за допомогою зору, дотику та слуху одночасно. Наприклад, якщо ваш син завжди заходить до кімнати у взутті, спробуйте застосувати наступний мультисенсорний метод: опустіться до рівня його зросту, привітно подивіться в очі, м’яко поклавши руки йому на плечі, і скажіть: «Я хочу, щоб ти залишав своє взуття в коридорі». Використовуйте цю техніку в будь-якому місці – у домі друзів, кафе, магазині – це посилить ваші уроки етикету.

6. Дійте зараз. Маленькі діти забувають, чого від них вимагають, буквально за лічені секунди, тому дуже важливо, щоб вони виконували завдання відразу ж, а потім винагороджувалися добрими словами. Крім того, у хлопчиків центр пам’яті розвивається пізніше, ніж у дівчаток, тому очікування від хлопчиків і дівчаток різні. Коли ви просите сина винести його іграшкові вантажівки в коридор, спонукайте його зробити це відразу ж, щоби пам’ять про прохання співпала з дією. Або зробіть це разом, щоб змоделювати те, як необхідно піклуватися про речі, і пояснити вголос, чому ви в кінці дня винесли з кімнати громіздкі іграшки.

7. Практикуйтесь у домашніх умовах. Практикуйте вдома галантність і манери поведінки за столом: вдячність за смачно приготовану страву, знаки уваги присутнім жінкам і дівчаткам, допомогу при накладанні страви та інші манери так, щоб ваш син добре знав, що робити, коли він буде позбавлений ваших підказок. Виховання у хлопчику джентльмена дасть йому навички створення та зміцнення стосунків з родиною, учителями та друзями, допомагатиме день у день протягом усього життя. Це розвиває впевненість у собі, тому що в будь-якій ситуації – від обіду в домі друзів до співбесіди про працевлаштування – ваш син буде знати, чого від нього очікують. Він не буде сидіти з подивом і розгубленістю, які підточують упевненість у собі. Він зможе виглядати гідно, і це дасть йому перевагу.

8. Тримайтеся природно. Введіть у ваші уроки звичайні повсякденні ситуації. Наприклад, якщо в супермаркеті хтось пошматував візок, скажіть: «Цікаво, що це з ним?». Якщо реве сирена швидкої допомоги, скажіть: «Сподіваюсь, усе обійдеться».

9. Будьте зразком для наслідування. Усі експерти сходяться на думці: обоє батьків повинні вести себе так, як вони хочуть, щоби поводився їхній син. Звісно, легше сказати, ніж зробити, але коли діти бачать, як ви жертвуєте на благодійність, добрі до інших людей, увічливі й люб’язні, кажете «будь ласка» або «дякую», – це має велике значення. Діти вчаться поводитись у своїх батьків і вихователів. Тому не забудьте врахувати фактор особистого прикладу при виборі няні або іншої дорослої людини, яка стане оточенням дітей.

10. Робота в команді. Важливо розробити план співпраці з вихователями або нянею так, щоб ви навчали дітей одних і тих же навичок. Відвідайте кілька уроків вашого сина й переконайтеся, що кожний наставник несе йому ті ж, відповідні його віку, поради й настанови. Перегляньте попередні дев’ять порад під час ваших періодичних зустрічей або змінюйте їх у міру дорослішання вашого сина.

Коли ваш син зануриться в буденність молодого джентльмена, він буде відчувати переваги ввічливого й люб’язного ставлення до інших. Дуже скоро він відчує всю приємність бути… приємним.

Джерело http://childdevelop.com.ua/120928907_RR10

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Напишіть відгук