Значення позитиву у спілкуванні з дітьми

13 Кві 2016

Яке співвідношення позитивних, підбадьорливих слів, які ви кажете своїм дітям, і незадоволень, наказів, критичних зауважень, попереджень і висловлювань, які спантеличують? Найчастіше частка негативу значно більше. Величезна кількість дітей стверджують: щоденний негатив є основою їхнього спілкування з батьками.

Соціальні дослідження спілкування в колі сім’ї неодноразово підтверджували той факт, що ми проводимо дуже мало часу, розмовляючи з нашими дітьми на актуальні для них теми (у середньому менше 20-ти хвилин на день); а також підтверджували й те, що, коли ми розмовляємо з ними, діти найчастіше чують від нас тільки претензії, команди або прохання про допомогу. Коли діти стають старше, частка негативних висловлювань батьків у порівнянні з позитивними все більше зростає, досягаючи свого піку до середнього і старшого підліткового віку.

Здається, ми зовсім перестали розмовляти з нашими дітьми, а коли це все-таки відбувається, наші слова рідко сприяють посиленню їх почуття власної гідності. Діти часто скаржаться: «Щоб я міг почути щось про себе з вуст моїх батьків, мені треба щось зіпсувати». Проте ми у змозі виправити цю безрадісну взаємодію, лише змінивши спосіб і зміст наших щоденних розмов з дітьми.

Важливо, щоб фокус нашої уваги перейшов від нескінченних нагадувань, незадоволень і доган за неправильні вчинки дітей і нарікань на те, як вони постійно розчаровують нас, на нагадування й демонстрацію того, наскільки ми їх любимо, підтримуємо та цінуємо. Це не означає, що ми повинні лестити своїм дітям, адже вони миттєво викриють нас, оскільки відчувають будь-яку нещирість. Це також не означає, що ми не повинні вказувати дітям на їх помилки. Це означає, що ми не повинні дозволити їм думати й відчувати, ніби вони для нас невидимі й непомітні, доки не зроблять якусь помилку або не розчарують нас.

Нам треба по-справжньому розмовляти з дітьми, плідно спілкуватися з ними, демонструючи непідробний інтерес до їхніх проблем, і ділитися з ними нашим досвідом і розумінням різних ситуацій та життя в цілому. Звісно, для того щоби прокричати команду прибрати у своїй кімнаті або оголосити відбій, багато часу не потрібно. Однак він украй необхідний, щоби перерахувати всі прояви доброти й турботи вашої восьмирічної доньки до її хворої бабусі; щоб дати зрозуміти дванадцятирічному сину, що ви звернули особливу увагу й дуже вдячні йому за те, що він виділив час після школи навчанню молодшого братика грі у футбол; щоб розповісти п’ятирічній доньці, що ніхто не здатний так розсмішити і примусити посміхатися свою маму, як вона. Це час безцінний і ніколи не буде витрачений даремно.

Акцент на позитиві – позитиві дитини – повинен стати ядром вашого спілкування зі своїми дітьми, вашою основною метою розмови з ними. Щоденна демонстрація дітям своєї любові та підтримки повинна стати звичкою в кожного батька. Докладіть усі зусилля, щоб робити це щодня.

Джерело http://childdevelop.com.ua/

Залишити відповідь