Учитель з великої літери – Загіка Наталія Євгенівна

4 Лют 2016

Кожна людина має у своєму житті Учителя. Саме Учителя – з великої літери. Можливо – це перший учитель, а можливо – ми його зустрічаємо в старших класах. Але це та людина, яку можна назвати другою матір’ю, другом, порадником , наставником. Мати такого учителя – це щастя! Поруч із ним намагаєшся бути кращим, добрішим, розумнішим, щоб бути гідним його прихильності, дружби, його любові.

У моєму житті була така учителька – Оксана Максимівна Назаренко, яка проживає в Черкаській області. Саме вона привила мені любов до прекрас­ного, навчила любити дітей. Завдяки їй я теж обрала професію вчителя і присвятила їй майже тридцять років свого життя.

Але сталося так, що доля закинула мене в місто Кривий Ріг, де в школі №85 навчається моя онука Влада. Саме тут ми зустріли учительку за покликанням душі, прекрасну людину –  Загіку Наталію Євгенівну. В 2014 році вона здійснила свій 10-й випуск четвертокласників. Моїй внучці пощастило навчатися в Наталі  Євгенівни. Роки навчання в третьому та четвертому класах запам’ятаються їй на все життя. Прекрасні уроки з яскравою наочністю, іграми, змаганнями. Олімпіади, цікаві конкурси, в яких діти неодноразово займали призові місця. Це, зокрема, Всеукраїнський інтерактивний учнівський конкурс юних суспільство­знавців «Кришталева сова 2014», математичний конкурс « Кенгуру» та ін. Діти прийняли участь в конкурсі «Козачки». Яскраві українські костюми та сам конкурс викликали захоплення глядачів та журі. В класній кімнаті викликає захоплення створений учителькою та дітьми куточок української хати. Тут і розмальована квітами українська піч з глиняним посудом . Тут і прядка, і колиска з немовлям, і мати в українському національному одязі. А також багато вишитих українських рушників. Кожний концерт та захід не проходять без українських вишиванок, які із задоволенням одягають як діти так і вчителька.

А ще я хочу розповісти про проведені учителькою екскурсії, яких за два роки була незліченна кількість. Хто може не запам’ятати екскурсію до міста Запоріжжя, колиски запорізьких козаків! Який дивовижний вид відкрився дітям, які разом з учителькою піднялися на найвищу вершину острова Хортиця. Це могутній Дніпро зі своїми порогами, Запорізька ГЕС і незабутні краєвиди. Скільки цікавого побачили діти під час екскурсії! Справжні запорізькі козаки змагалися у силі та спритності з шаблями і на конях. Стріляли справжні гармати. А скільки козацької зброї і одягу побачили в музеї на Хортиці.

Навесні учні з Наталією Євгенівною відвідали Криворізький Ботанічний сад. Саме в пору цвітіння бузку, піонів, тюльпанів фотографувала їх учителька на фоні буйного цвітіння рослин. Незабутні враження, захоплення і подив на обличчях дітей і вдячність улюбленій учительці за подорож у прекрасне. А далі – Асканія Нова. Ніколи небачені дітьми рослини і тварини, яких тут незліченна кількість, різноманітність видів птахів. Цілий день провели діти в Асканії  Новій, дізналися багато чого про тварин, птахів, екзотичні рослини та заходи по їх охороні. До самого дому ділились враженнями від побаченого, а на під’їзді до міста хором вигукували: ” Ура Кривому Рогу!”

Восени – екскурсія в Давидівський парк в Кіровоградській області і нові враження. Це чудо природи і людської важкої і захоплюючої діяльності. Різноманіття  рослин, велетні – дерева , листопад різнокольорового листя. І прекрасні фото. І під кінець екскурсії – ” цукеркове дерево”, на якому ” ростуть” справжні солодкі цукерки. Діти щиро повірили в чудо, яке для них таємно приготувала Наталія Євгенівна.

Попереду – місто Дніпропетровськ : музей ракет, планетарій, Дніпропетров­ська державна телестудія. Не можна словами передати ті враження, захоплен­ня, які одержали діти , перебуваючи перед камерами на телестудії, спостерігаючи за планетами в планетарії  та посидівши в кабіні справжнього літака.

А які пізнавальні екскурсії по рідному краю проводить постійно Наталія Євгенівна. Діти побували у танковій військовій частині на території мікрорайону Макулан, відвідали музей частини, бібліотеку. Ознайомились із життям військових, часто запрошують їх до школи на різні заходи та концерти. Побували також у Криворізькому краєзнавчому музеї, де особливо захоплювались ляльками – мотанками. Часто учні з учителькою відвідують театр ім. Шевченка , дивляться цікаві вистави, захоплюються грою акторів. Неодноразово діти побували в Мультиплексі, в Криворізькому цирку.

Цікаво зараз подивитись фотоальбом з фотокартками , які залишились на пам’ять про незабутні подорожі, згадати місця , які не хотілось покидати. Найяскравішим і хвилюючим було свято останнього дзвоника та випускний бал для четвертокласників. Незважаючи на травму ноги, Наталія Євгенівна організувала та провела для випускників-четвертокласників чудове незабутнє свято з улюбленими іграми, конкурсами, призами, морозивом, соками, фруктами. На згадку про початкову школу – фотоальбом з яскравими фотокарточками рідної школи та однокласників і звичайно ж – дорогої вчительки.

Діти вклоняються серцем дорогій Учительці за її науку, за її чесну і мудру дружбу, за її ставлення до них як до особистості. Весь духовний скарб, який вони отримали від неї пронесуть через все життя, щедро роздаючи його іншим людям.

К.В. Гурова 

м. Кривий Ріг

 

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь