Дитинка з торбинки

Чого тільки не понавигадують люди! Якось Куля зачудувався: іде собі вулицею матуся, спереду, на животі, у неї висить торба, а в тій торбі – немовля. Ручками-ніжками дриґає, а голівкою до мами притулилося – так тепліше й безпечніше. А, виявляється, ідею такої торби, як і багато інших ідей, нам підкинула сама Природа…

Швидше в сумку!

Так-так, цим винаходом матінки Природи з давніх-давен користується… кенгуру (тому й торбу для немовлят так назвали;) А сумка цій тварині потрібна тому, що будова внутрішніх органів не дає їй змоги повністю доносити дитинча. Після народження крихітне – завбільшки як 25 копійок! – сліпе й голе кенгуреня само видряпується по череву матері до входу в сумку. Там воно ростиме ще сім місяців, отримуючи матусине молочко прямо на місці.

Хто – кого?

Але вважати, що тільки кенгуру має сумку на череві, – неправильно. На світі є чимало тварин із такою особливістю. Їх так і називають – сумчасті. Колись вони жили на всій планеті, зокрема в Австралії, яка була приєднана до Азії. Але материки рухалися, й Австралія відокремилася. Минули мільйони років, сумчастих у всьому світі перемогли ссавці, і лише в Австралії, загубленому континенті, продовжує панувати сумчасте життя.

І кішка, і мишка…

Сумчастих звірів – багатенько: учені нарахували їх аж 270 видів. Усіх отак і не перелічиш. Яскравими представниками таких тварин є сумчастий пацюк, сумчастий плямистий кіт, сумчастий кріт, сумчастий ведмідь коала, а також вомбат. В основному, сумчасті живуть у Австралії, деякі з них – на сусідніх островах Нова Гвінея або Тасманія, як-от хижий тасманійський диявол. І тільки сумчастий опосум якимсь чином опинився в Південній Америці.

Хочеш детальніше дізнатися про види сумчастих звірів , де вони живуть і що їдять, читай «Кулю» №7-8