День сміху: історія та традиції свята

День сміху святкується практично у всіх куточках нашої планети. У більшості країн він припадає, як і у нас, на 1 квітня, проте в деяких місцях свята схожої тематики відзначають в інші дні та місяці. Пов’язано це з історією виникнення цього захоплюючого явища, між тим, сенс залишається єдиним: по-доброму жартувати над своїми довірливими побратимами.

Про точне походження свята сперечаються досі. Одна з версій приписує зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Апулей вважав, що в Стародавньому Римі першоквітневий обман був пов’язаний зі святом на честь божества Сміху. Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1 квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то на честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня був введений богами на згадку про Скад, дочку Тіасса.

Є версія, що спочатку 1 квітня святкувалося в Індії та Стародавньому Римі як день весняного рівнодення. З нагоди весняного нового року влаштовували гуляння з жартами, та веселими витівками. Так люди намагалися задобрити весняні капризи природи жартами та розіграшами.

За іншою версією День сміху пов’язаний з переходом на Григоріанський календар, запроваджений папою Григорієм XIII в 1582 році. В середні віки Новий рік відзначався в кінці березня – новорічний тиждень починався 25 березня, а закінчувалася якраз 1 квітня. В середині XVI століття король Карл IX реформував у Франції календар, перенісши Новий рік на 1 січня, але багато хто продовжував святкувати 1 квітня. Людей, які підносили в цей день один одному подарунки, називали квітневими дурнями (April’s Fools). Також було прийнято розігрувати всіх. Звідси й пішов День сміху.

Як відзначають 1 квітня в різних країнах?

Зрозуміло, національний колорит і культурні традиції різних країн наділили святкування 1 квітня своїми специфічними особливостями. Першоквітневі жарти та розіграші носять не тільки якийсь історичний підтекст, але й відображають темперамент і особливості гумору місцевих жителів. Навіть назва цього дня у різних народів своя. Проте, суть дня гумору та жартів залишається незмінною.

У багатьох стародавніх народів – римлян, персів, індійців, першоквітневе свято було нічим іншим як ритуальним святом в честь богів веселощів, гумору, жартів і т.д. На початок квітня ці веселощі припадали, оскільки саме цим місяцем починалися більшість древніх календарів. Деякі подібні святкування на честь вихваляння божеств збереглися і донині. Найчастіше свято супроводжується смішними сценічними постановками та веселими ігрищами, щоб звернути на себе увагу і задобрити покровителів. Ну і, звичайно ж, не обходиться без прояву іскрометного гумору, спрямованого на своїх родичів.

У сучасній Італії 1 квітня відзначають Свято дурних, яке має свою давню легенду. У ній говориться, що одна людина, вирішивши розіграти рибалок, накидала у водойму копченого оселедця. Розіграш вдався на славу, і першоквітнева рибка прижилася на довгі століття. Саме з цієї причини одним з поширених розіграшів серед італійських жартівників є паперові рибки, які непомітно вішають один одному на спини. А над людиною, яка не виявила розіграш, дружно сміються, називаючи квітневої рибою.

Схожий День першоквітневої рибки відзначають у Франції, тільки легенди тут зовсім інші, втім, як і самі водні мешканці. Найчастіше французи підносять один одному жартівливі подарунки у вигляді їстівних риб. Передумов до такої традиції кілька. Це і перенесення святкування Карлом IX Нового року, яке відзначали до ХVI століття саме 1 квітня, після якого традиція дарувати подарунки не зжила себе. Й історія з неаполітанським королем Монтерея, якому кухар замість традиційної риби подав на обід іншу, ретельно замаскувавши підміну. Король розкусив підступ, але даний факт його вельми розважив. Не важко здогадатися, що підміна ця трапилася якраз 1 квітня, завдяки чому і отримала назву першоквітневої риби.

Найгуморніші люди живуть, мабуть, у Шотландії, оскільки тут День дурня триває два дні поспіль. 1 квітня шотландці традиційно веселяться, жартують і розігрують один одного, а ось 2 квітня для них настає не менш веселий День хвоста. Цей день присвячується виключно дупі, над якою всі дружно, але по-доброму глумляться – підкладають кнопки, приклеюють стікери, бруднять побілкою і т.д. А того, хто попався на «хвостатий» розіграш, відзначають особливою жовтої стрічкою.

А ось англійці, навпаки, можуть жартувати в свій День усіх дурнів лише обмежений час – з півночі і до полудня. Властива англійцям стриманість і манірність цілком виправдовує таке введення, адже їх тонкий гумор дійсно довго не винесеш. Один з найбільш грандіозних квітневих розіграшів настиг жителів туманного Альбіону в далекому 1860 році. Кілька сотень лондонських джентльменів і леді отримали запрошення на 1 квітня в Тауер на участь в «щорічній урочистій церемонії вмивання білих левів». ЗМІ потім ще довго з тонкою національною іронією згадували натовп розфуфиреної столичної еліти.

Гумор фінляндських першоквітневих жартівників бере своє коріння зі старовинного сільського звичаю. Під час весняних жнив, коли сільське населення було по вуха завантажено клопотами, щоб дітлахи не заважали під ногами, їм доручали якісь безглузді завдання, які б зайняли їх на довгий час. Наприклад, їх посилали до сусідів за скляними ножицями, які нібито конче потрібні в роботі. Сусіди, в свою чергу, «згадували», що віддали їх буквально годину тому іншим сусідам, і відправляли гінців далі. Ось так і з’явилася в Фінляндії традиції в День сміху роздавати друзям і знайомим смішні нездійсненні доручення.

Схожа ситуація спостерігається у жителів Німеччини та Австрії. Взагалі у німецьких народів 1 квітня пов’язаний з переказом, згідно з яким цей день – день появи на світ Іуди та повалення сатани з небес. У такий нехороший день місцеві жителі відкладали всяку роботу і не вирішували ніяких серйозних питань, а знічев’я бавили один одного всякими недоладностями.

Звідси пішов жарт «посилати людину в квітень» – тобто змушувати виконувати нездійсненні завдання, наприклад, купити солодкий оцет або комариний жир. Відправляють об’єкт розіграшу «за квітнем» і жителі Чехії та Словаччини. В кінці березня своєрідний День жарту відзначають в Індії. І навіть в деяких країнах Латинської Америки люди святкую День щирих веселощів і щиросердних жартів, правда, доводиться це свято на кінець грудня.

Незважаючи на географію, коріння та традиції Дня сміху, в усіх куточках світу святкування 1 квітня об’єднує одна важлива іта непорушна річ – доброта. Добрий гумор, добрі жарти, добрі розіграші – це саме те, чого потребує кожна людина незалежно від національності, пори року та дня тижня. Тому слід замислюватися, затіваючи свої «підступні» першоквітневі плани, щоб вони були необразливими, легкими та доставляли веселощі не тільки вам самим. Потрібно пам’ятати, що найкращий жарт той, від якого смішно та радісно самому об’єктові розіграшу.