Роман Квіка – художник з Рівненщини

 Талановиті люди – це далеко не завжди відомі дорослі, яких можна побачити по телебаченню чи прочитати про них у газетах та журналах. Серед дітей талантів значно більше, в цьому Куля переконаний. Сьогодні ми розповімо про хлопця, що живе на Рівненщині, вчиться у школі та малює картини, які можуть скласти конкуренцію навіть творам знаних художників. Вони притягують до себе погляди не тільки майстерною технікою виконання, а і самою атмосферою – здається, що кожен малюнок ніби зсередини випромінює світло, як і посмішка їх автора. Легкі, невимушені лінії та мазки, майже прозора і водночас виразна палітра кольорів.            

Давайте познайомимося з тринадцятирічним художником Романом Квікою. Роман живе у місті Дубровиця, що на Рівненщині, навчається у восьмому класі ЗОШ  №1. Малює з третього класу, тоді він потрапив на уроки до художника Василя Дмитровича Деревенка, який і став наставником для юного митця.

Для своїх робіт Роман використовує гуаш, хоча знайомий із технікою малювання олійними фарбами. Улюбленими темами картин є пейзажі, та пробував свої сили і у малюванні портретів.

Йому подобаються картини Тараса Шевченка. У шостому класі на уроках образотворчого мистецтва Роман познайомився з творчістю Катерини Білокур і, навіть, робив копії з її картин.

Окрім малювання Роман любить займатися плетінням з лози, гравіюванням по склу, дереву та металу. А також створювати з дерева моделі кораблів.

Роман дуже відомий у своїй школі. Друзям подобаються його роботи, а вчителі часто просять зробити плакати до різних подій та свят.

Роман не просто творча людина, він сумлінно ставиться до малювання. Переживає, щоб у роботах, які виходять з-під його пензля не було помилок. І, хоча йому подобається малювати, наразі малювання це – хобі. Ще не думав про те, щоб зробити улюблену справу професією.

Тим нашим читачам, які люблять малювати, Роман побажав не кидати улюбленої справи, навіть, якщо щось не виходить. Його порада – наполегливо вчитися і тоді малюнки будуть виходити все кращими.

А Куля бажає Романові  натхнення та творчих успіхів. Можливо, вже за декілька років його роботи можна буде побачити на великих виставках. Адже, творення краси – це саме те, чого так часто не вистачає у нашому повсякденному житті і що будує особливу атмосферу добра.