Невеличка подорож

Жило-було маленьке слово Будьласка, йому було все цікаво.

Одного ранку нічого ні кому не сказавши слово відправилось у мандрівку. Захотілося дізнатися, як там в далеких краях? Подорожувало Італією, Іспанією, Німеччиною, але нічого не розуміло про що там розмовляють.

«Мені дуже сумно, я ніяк не порозуміюсь з іншими словами, якісь вони дивні, ніхто ніразу не вимовив моє ім’я. Скільки добра я могло би творити зі своїми братиками й сестричками. На рідній землі згадують мене частенько, а ще цікава і співуча в мене родина» – подумало слово.

Все більше воно сумувало за рідною матусею Мовою. Будь ласка вирішило швиденько повернутися в Україну.Згодом слово,перелетівши гори та моря, було на рідній землі. Його зустріла і міцно обняла матуся та всі слова. Раділи поверненню Будь ласка. Звідусіль тільки й чулося: Будь ласка! Будьласка! Будьласка! В слова аж покотилися слізки, воно було дуже розчулене.

Слово Будь ласка зрозуміло, що треба вивчати інші мови, а свою матусю Українську Мову шанувати й ніколи не забувати.

Євген Руснак 9р., ЗОШ №11, 3а кл., м. Чернівці