Що колись їли

Що колись їли

Одного разу Куля почув назви балабушки та книші. І стало йому цікаво, а що ж то таке дивне так назвали? Виявилося, що нічого страшного в тих назвах немає. Це були такі пампушки та палянички, які готували в Україні за козацьких часів. Куля задумався, а що ж такого їли колись люди, що зараз вже або назву свою змінило, або що взагалі готувати перестали. Адже точно колись українці не їли макаронів та гамбургерів.

Різдвяні витребеньки

Так як наша країна з давніх-давен була краєм хліборобським, то і більшу кількість страв готували з борошна та різної городини. М’ясо було стравою не на кожен день. А рибою ласували ті, хто жив біля річок та озер. Колись дуже популярною була страва, яку називали балабушки або балабухи. Насправді це невеличкі булочки круглої форми, які робили з кислого тіста. Їх пекли на Різдвяні свята та Новий рік. А на свято зимового Андрія, дівчата за допомогою балабухів навіть гадали на те, хто швидше вийде заміж. Для гадання треба було принести у роті воду із криниці. При цьому хлопці намагалися розсмішити дівчат, щоб вони проковтнули воду чи розлили її. Потім замішувалося тісто та випікався балабух. Дівчата пізно у вечорі викладали балабушки на низьку лавку та запускали у хату песика, і чию балабуху пес з’їдав першою, та дівчина і мала вийти у наступному році заміж. Так само Різдвяною стравою є книші – це паляниця з дрібно змеленого борошна, яку по краях вирізували ложкою. Книші були гостинцями для колядників та коли люди ходили один до одного у гості. Зараз цю страву пам’ятаюсь лише на Поліссі.

Горохові оладки

Хоми можна назвати гороховими оладками. Вони фактично повністю зникли ще у середині минулого століття. Хоча, чому саме – сказати досить важко. Адже страва дуже проста у приготуванні,  смачна і ситна. Для приготування необхідно розмочити горох, який потім розварюють до стану пюре. А у трохи остиглу масу додають пару ложок борошна та смажать їх на розігрітій пательні з додаванням олії. В результаті чого і виходять горохові оладки, що можна їсти зі шкварками, підсмаженою цибулькою.

Солодкий «хмиз» або вергуни

Вергуни – назва дивна для нашого вуха. Та насправді це дуже смачне домашнє печиво, яке просто приготувати. Основою тіста є борошно, яйце та сиворотка. Готове тісто розкатують у тонкий пласт, та ріжуть гострим ножем на ромби чи прямокутники. Кожну заготовку прорізують вздовж , через проріз вивертають зовнішні краї тіста. Готові вергуни смажили у великій кількості олії до темно-золотавого кольору.Такі смаколики були до вподоби і дітям, і дорослим. А приготувати його могла навіть починаюча маленька господиня.

Сніданок по-українськи

Як снідає кожен із нас? Куля любить пити чай та ласувати смачними булочками. Хтось любить кашу, а комусь сніданку взагалі не треба. Хоча, снідати потрібно. Бо сніданок – є найбільш необхідною їжею за увесь день. А наші бабусі та дідусі дуже часто їли на сніданок таку страву, як лемішка. Її готували з підсушеного гречаного борошна. Запікали у печі. Їли з так званим пісним молоком з насіння льону чи маку. У сучасній українській кухні цю страву можна знайти лише у старовинних книгах рецептів. Її дуже давно перестали готувати. Так само популярною на сніданок була соломаха. Страва з того ж гречаного борошна. Та спосіб приготування в неї був трохи іншим. Соломаха чимось нагадує манну кашу. Правда, їли її з олією чи затирали часником. Соломаха користувалася неабиякою популярністю серед козаків.