Чи вмієш ти вітатися?

Як у людей усе складно. Навіть із привітанням… От у песиків – набагато простіше. Біжить, приміром, Куля вулицею, зустрічається із сусідським собакою: стали, обнюхали один одного – ось тобі й «здоров!» А у вас?..

Я тебе бачу!

Скільки разів на день ти вітаєшся? «Доброго ранку!» – кажеш уранці батькам. «Привіт!» – звертаєшся до друзів. «Здрастуйте!» – говориш по телефону. А, наприклад, у Франції говорять: «Comment ca va», що можна перекласти: «Як іде?» А італійці зустрічаються словами: «Come sta», що означає: «Як стоїш?» В Індії в тебе поцікавляться: «Чи не турбували вас комарі вночі?» Араб побажає миру: «Salaam alei-kum!» У Малайзії в тебе запитають: «Куди йдеш?», у Гренландії зауважать: «Гарна погода!» А в Африці просто вигукнуть: «Я тебе бачу!»

Коли наміри чисті

Крім слів і фраз для привітання, ми користуємося й жестами. Найпоширеніший, мабуть, – рукостискання. Етикет навіть приписує цілий ритуал, хто, коли й кому повинен тиснути руку. Щодо виникнення цього звичаю є кілька теорій. Найпоширеніша стверджує, що в давнину, коли люди жили невеликими племенами, часто ворогуючими, то, зустрічаючись, вони простягали руки: дивись – я не маю зброї і при­йшов з миром. Ще є пояснення, нібито в часи війн полонений падав ниць, показуючи, що він – переможений, потім підводився на коліна й простягав новому повелителю долоні, ніби кажучи, що віддає себе в його владу.

Уклонитися чи… поплювати?!

Однак не в усіх країнах прийнято при вітанні тиснути одне одному руку й казати: «Здрастуйте». Європейці при зустрічі зазвичай цілуються, торкаючись щоками, або посилають повітряні поцілунки. Емоційні латиноамериканці обіймаються. У холодній Лапландії труться носами. Зичливі японці кланяються одним із трьох видів поклонів – глибоким, середнім чи легким. В Індії на знак вітання складають долоні й притискують до грудей. Поважні араби схрещують руки на грудях. Цікаві самоанці обнюхують одне одного. Загадкові тибетці правою рукою знімають головний убір, ліву – закладають за вухо й показують язика. А в Кенії на зустрічного… плюють, що є ознакою дуже шанобливого ставлення.

Увічливість – універсальна

У кожній країні – свої звичаї і правила ввічливості. Останнім часом з’явилися й універсальні – їх розуміють усі. Наприклад, замість рукостискання часто застосовують дотик кулаками. Дуже популярна «шáка» – вітальний жест із відстовбурченими великим пальцем і мізинцем та притиснутими до долоні вказівним, середнім і безіменним пальцями. Схожою є «коза», що означає «рок-н-рол живий» і використовується представниками музичних субкультур. Поширений жест «вікторія», що означає перемогу й мир. А піднятим догори великим пальцем ми відповідаємо на питання: «Як справи?»

До речі, існує навіть свято вітання, яке відзначається 21 листопада. Його запровадили брати-американці Майкл і Браян Мак-Кормаки. Привітайся цього дня з 10 ма незнайомцями – і ти його відзначиш.