Мої сни

Пізній вечір. Затишна кімната.

Дівчатко в ліжечку лежить.

І янгол крильцем затуляє оченята,

Сон починається, усе кружляє і летить.

Спочатку я в старому Львові.

У пишнім платті їду у кареті.

Бал розпочався. Я готова

Із принцом танцювати цілий вечір.

Аж раптом я у підземеллі.

І Гаррі Поттер посміхається мені.

             Страшного привида на ржавій карусе

Ми разом доганяєм на мітлі.

                                                              Тепер я на уроці малювання.

                                                                   На аркуші малюю квітку чарівну.

                                                            Вона здійсняє всі бажання.

                                                                          Тихенько прошу: «Хочу вже весну!»

                                                                              Конвалії в руках, стою я біля брами,

                                                                     І котик мій на лавочці лежить.

                                                                   Ці квіти подаруємо ми мамі,

                                                              Вона з роботи вже спішить.

                                                            І знов міняється картинка,

                                                       Та далі не побачу я.

                                                                   «Вже ранок. Прокидайсь, дитинко!» –

                                                        Шепоче ніжно матінка моя.

Олександра Пазинюк,  З-Б кл., НВК № 13,

м. Кам’янець-Подільський